Особливості будови капелюшного гриба


будова капелюшного гриба

Любителів “тихого полювання” давно відвідувала думка: ось би цю красу-та на свою дачу, тоді ні в ліс ходити не потрібно, ні спину гнути, ні ноги топтати. І ось вікова мрія збулася-тепер можна вирощувати і вешенки, і шампіньйони, і види з хитромудрими нетутешніми іменами: мейтаки, рейши, шиитаки прямо у себе удома! У цьому огляді ми поговоримо про будову капелюшного гриба.

Будова капелюшних грибів

Але перш ніж впритул зайнятися виробництвом делікатесів, необхідно з’ясувати, що цьому лісовому жителеві потрібно, а що-протипоказано. А тому відразу виникає питання: що є таке гриб і яка його будова?

Будова капелюшного гриба Гриби-це окреме царство (поняття біологічної систематики) живих організмів з одноклітинною або багатоклітинною будовою, що не здатних до фотосинтезу і розмножуються різними способами : спороносінням, брунькуванням або іншими залежно від умов існування.

Прийняте раніше прилічення до нижчих рослин нині не актуальне-цим організмам свойственен не лише спосіб життя рослин, але також і деякі риси тварин. Так, шкірка капелюшка подібна до слизової оболонки шлунку : виділивши на свою поверхню травні ферменти, після досягнення необхідного стану перевареної ними їжі вона активно всмоктує в себе “поживний бульйон”, що утворився.

Великою помилкою є думати, що гриби-це те, що пробило лісовий грунт і гріється на сонечку, нестримно товстішаючи від літніх дощів. Ні, це усього лише плодові тіла, які протягом тижня погниють, якщо не будуть з’їдені тваринами або підібрані людиною.

Справжній гриб практично невразливий і вічний, бо захищений від несприятливих умов товстим шаром відповідного для нього грунту. “Справжній”-це грибниця, або грибна колонія, що складається з тонких чуйних ниток,-гіф, що розповзаються в грунті на всі боки.

Ось цією обставиною і користуються в грибоводстве: варто акуратно розділити міцелій на фрагменти-і його можна транспортувати хоч в іншу державу, аби лише умови в дорозі відповідали потрібним. А потім виростити з нього бажані види грибів будинку.

інші статті  Жовтіє листя у розсади томатів-що робити

Якщо перевернути капелюшок

У місцях, оцінених гифами як найбільш сприятливі для росту, починається “плодоносіння”. Тут вони утворюють особливо щільні структури-плодові тіла, або власне гриби. Грибні тіла-ні що інше, як компактна маса з паралельних, укладених впритул один до одного волокон гіф, кожен з яких схожий на зрізі на багатожильний кабель.

капелюшний гриб в розрізі Капелюшний гриб в розрізі

Плодове тіло складається з тих, що мають різну будову ніжки і капелюшка. Тому у міру його росту починається розділення клітин, що утворюють його тканини, на:

  • волокна з функцією освіти і підтримки форми;
  • вузько спеціалізовані структури.

Перші-це тканини основи, “арматура” ніжки і капелюшка грибної конструкції. Окрім форми класичної існують плодові тіла: кораловидні, кулясті, схожі на вухо або блюдце і множину інших, ще химерніших конфігурацій.

З клітин же з вузькою спеціалізацією формуються спороносні структури-органи розмноження.

Якщо верхня частина капелюшка утворена тим же волокнистим “м’ясом”, що і ніжка, то її нижня частина (іменована гименофором) має вигляд або губчастого шару, або круга з пластинок, що радіально розходяться. Рідше гименофор має поверхню:

  • гладку;
  • шипувату;
  • складчасту;
  • лабиринтоподобную.

лабиринтоподобный гименофор Лабиринтоподобный гименофор складчастий гименофор Складчатый гименофор шипуватий гименофор Шиповатый гименофор гладкий гименофор Гладкий гименофор губчаста структура Губчатая структура пластинчатий гименофор Пластинчатый гименофор

На бічних поверхнях трубок або пластинок гименофора знаходяться булавоподібні утворення – базидії, на кінцях яких утворюються спори.

У видів іншої будови спори зріють в тих, що не мають виходу назовні замкнутих порожнинах-сумках, що знаходяться або на зовнішній поверхні, або в надрах плодових тел.

Відповідно до цієї ознаки гриби діляться на:

  • базидіоміцети (трубчасті, пластинчаті і з іншою будовою гименофора) і
  • аскомицеты , чи сумчасті (грецьке аскос означає “сумка”).

Аскомицеты в силу особливостей своєї будови здатні не лише до спороносіння, але і до примітивного статевого розмноження.

інші статті  Повний список фунгіцидів для рослин

При найближчому розгляді

Гриби можуть мати одноклітинну або багатоклітинну будову.

Прикладом першого варіанту є дріжджі, що складаються з однієї клітини (навіть за наявності безлічі дочірніх камер, що утворюються при брунькуванні, це одна клітина). Зважаючи на існування в рясною їжею середовищу багато хто з них не реалізує своєї здатності до статевого розмноження, віддаючи перевагу брунькуванню.

одноклітинні гриби (дріжджі) Одноклітинні гриби (дріжджі)

Капелюшний гриб традиційної будови, що має велике плодове тіло,-це багатоклітинний організм. Він має капелюшок і ніжку. Ніжка може бути сполученою з капелюшком:

  • по центру;
  • ексцентрично (не по центру);
  • боком (злиття ніжки з краєм капелюшка).

по центру По центру бічне з'єднання Боковое з’єднання Незалежно від способу їх з’єднання гриб вважається капелюшним, будь то маслюк або трутовик.

Ця будова цілком виправдана завданням кожної з частин конструкції.

Ніжка-опорний стовп возносить капелюшок як можна вище над рівнем грунту. Чим довше ніжка, тим довше не буде контакту капелюшка з грунтом, тобто вона довше не погниє. До того ж, так вона краще видно тваринам, що живляться грибами : равликам і більшим, аж до лосів.

Яскраве забарвлення капелюшка і запах, від неї витікаючий, також стимулює бажання з’їсти гриб. Але навіщо це робити? Для ситості тіла того, що з’їло і. для поширення виду по нових куточках лісу. Або навіть для “експорту” в ліс сусідній.

Капелюшок – вінчаюча голівка-є не лише прикрасою гриба, але і якщо не органом розмноження, то принаймні частиною плану по захопленню нових територій,

Бо вона містить спори.

Особливості розмноження

Спори добре видно під старіючими екземплярами у вигляді круга (діаметром точно за розміром капелюшка) з порошку, що має характерне для виду забарвлення. Вони, дозрівши і висипавшись з капелюшка, в точності повторюють малюнок його гименофора-трубчастого, пластинчатого або іншого (у трутовиків-лабиринтоподобного).

інші статті  Як проростити квасолю

розмножуються капелюшні гриби спорами Розмножуються капелюшні гриби спорами

Спора-це аналог сім’я вищих рослин, матриця з однієї клітини, що містить усю програму життя і розвитку організму. Будучи з’їденою, вона не перетравлюється в кишках того, що з’їло, а впавши на грунт і проростаючи углиб її, дає початок новій грибниці.

Так для хитрунів зростає шанс розселитися поширше, бо спори, проподорожувавши в організмі тварини безкоштовними пасажирами, потраплять в нові місця, часто за багато кілометрів від колишніх.

З кишковика людини спори навряд чи потраплять в грунт (швидше, в каналізацію). Але людина викидає на гнойову купу або в компостний короб грибні обрізки, або навіть цілі екземпляри: червиві, старі і перезрілі. А через деякий час із здивуванням і радістю знаходить там міцненькі шампіньйони або інші види, невибагливі до умов зростання.

Вирощувати гриби на садовій ділянці зовсім неважко

Лісовим красеням адже для життя навіть і світло не особливо потрібне-тільки тепло, волога і поживний субстрат. Тому створити їм умови для росту майже нічого не коштує – треба тільки купити міцелій на рослинному або деревному субстраті, або “поселити” грибні капелюшки у відповідному місці на ділянці.

А види деревні з класу трутовиків імплантують в обрізки відповідної мертвої деревини приміщенням міцелія на спеціальних паличках (що пересилаються в стерильній упаковці) у висвердлені в ній отвори з подальшою їх герметизацією інертним матеріалом.

Вешенки успішно культивуються на рослинно-солом’яному субстраті, а заради таких цінних грибів, як рейши, не буде гріхом спробувати пересадку міцелія і в живе дерево.


2019 Сад і город